Прокладання кабелів у лотках та каналах

Прокладання кабелів у лотках та каналах

Прокладання кабельних ліній у лотках та коробах – це широко поширений метод на різних промислових підприємствах та електротехнічних об'єктах. Цей підхід зазвичай застосовується відкрито на стінах та стелях у різних середовищах, включаючи сухі, вологі, високотемпературні та пожежонебезпечні зони, а також приміщення з хімічно агресивною атмосферою. Він знаходить основне застосування в промислових будівлях, технічних приміщеннях, підвалах, складах, майстернях та на відкритому повітрі.

Визначення компонентів: лотки проти повітропроводів

Цей метод відкритого кабель-канализації використовує лотки та короба для організації систем живлення та слабкого струму, забезпечуючи легкий доступ та візуальний огляд кабельних трас.

Кабельні лотки – це відкриті, негорючі, жолобоподібні конструкції, виготовлені з різних матеріалів. Вони функціонують як опорний каркас, фіксуючи положення кабелів, але не забезпечуючи захист від фізичних пошкоджень. Їхня головна роль полягає у забезпеченні безпечного, впорядкованого та керованого прокладання кабелів. У житлових та адміністративних приміщеннях вони зазвичай використовуються для прихованої проводки (за стінами, над підвісними стелями або під фальшпідлогами). Відкрите прокладання кабелів за допомогою лотків, як правило, дозволяється лише для промислових магістралей.

Кабельні канали – це замкнуті порожнисті профілі (прямокутні, квадратні, трикутні тощо) з плоскою основою та знімними або суцільними кришками. На відміну від лотків, їхня основна функція полягає в захисті кабелів, що знаходяться всередині, від механічних пошкоджень. Канали зі знімними кришками використовуються для відкритого прокладання проводів, тоді як суцільні (глухі) канали призначені для прихованого монтажу.

Обидва монтуються на опорних конструкціях уздовж стін і стель, створюючи «полиці» для кабелів.

Матеріали та застосування

Згідно з нормами електромонтажу, кабельні лотки та короби виготовляються з металу, неметалевих матеріалів або композитів.

Металеві лотки/повітроводи: зазвичай виготовляються з оцинкованої або нержавіючої сталі, або алюмінію. Оцинкована сталь має чудову стійкість до корозії, що робить її придатною для використання як усередині, так і зовні приміщень на різних поверхнях. Сталеві повітроводи можна використовувати відкрито в сухих, вологих, гарячих та пожежонебезпечних приміщеннях, де сталеві труби не є обов'язковими, але заборонені у вологих, надзвичайно мокрих, хімічно агресивних або вибухонебезпечних середовищах.

Неметалеві (пластикові) повітроводи: зазвичай виготовлені з ПВХ, вони використовуються для низьковольтних кабелів усередині приміщень, особливо в будинках та офісах. Вони економічно ефективні, легкі, вологостійкі та добре поєднуються з інтер'єрами. Однак їм бракує міцності, вони мають нижчу термостійкість, коротший термін служби та можуть деформуватися від нагрівання кабелю, що робить їх непридатними для зовнішнього використання.

Композитні лотки/повітроводи: Виготовлені із синтетичних поліефірних смол та скловолокна, ці вироби відрізняються високою механічною міцністю, жорсткістю, вібростійкістю, вологостійкістю та морозостійкістю, стійкістю до корозії/ультрафіолетового випромінювання/хімічних речовин, а також низькою теплопровідністю. Вони легкі, прості в установці та мають тривалий термін служби. Доступні у суцільному або перфорованому, відкритому або закритому виконанні, вони ідеально підходять для складних умов, як у приміщенні, так і на вулиці, включаючи агресивне середовище.

Залізобетонні лотки: використовуються для підземних або наземних кабельних трас. Вони витримують великі навантаження, є міцними, водонепроникними та стійкими до перепадів температур і рухів ґрунту, що робить їх придатними для сейсмічних зон і вологих ґрунтів. Після встановлення та засипання вони забезпечують повний захист внутрішніх кабелів, водночас дозволяючи легко проводити огляд та ремонт, відкривши кришку.

Різновиди дизайну

Перфоровані: мають отвори в основі та з боків, що зменшує вагу, сприяє безпосередньому монтажу та забезпечує вентиляцію для запобігання перегріву кабелю та накопиченню вологи. Однак вони пропонують менший захист від пилу.

Суцільні: Мають неперфоровані, суцільні основи та поверхні, що забезпечують високий захист від факторів навколишнього середовища, пилу та опадів. Це відбувається за рахунок обмеженого природного охолодження кабелю через відсутність вентиляції.

Тип драбини: складаються зі штампованих бічних рейок, з'єднаних поперечними розпірками, що нагадують драбину. Вони добре витримують важкі навантаження, ідеально підходять для вертикальних прогонів та відкритих трас, а також забезпечують чудову вентиляцію та доступ для кабелів.

Тип дроту: Виготовлені зі зварного оцинкованого сталевого дроту. Вони дуже легкі, забезпечують максимальну вентиляцію та доступ, а також дозволяють легко розгалужуватися. Однак вони не призначені для важких навантажень і найкраще підходять для легких горизонтальних трас і кабельних шахт.

Вибір та встановлення

Вибір типу та матеріалу залежить від умов монтажу, типу приміщення, типу та розміру кабелю. Розміри лотка/каналу повинні відповідати діаметру або пучку кабелів з достатньою резервною ємністю.

Послідовність встановлення:

Розмітка маршруту: Позначте шлях, вказавши місця для опор і точок кріплення.

Встановлення опор: Встановіть стійки, кронштейни або підвіски на стінах/стелях. Мінімальна висота від підлоги/сервісної платформи має становити 2 метри, за винятком місць, доступних лише кваліфікованому персоналу.

Монтаж лотків/повітропроводів: Закріпіть лотки або повітропроводи до опорних конструкцій.

З'єднання секцій: Лотки з'єднуються за допомогою болтових стикувальних пластин або зварювання. Повітроводи з'єднуються за допомогою з'єднувачів та болтів. Герметизація з'єднань є обов'язковою в запилених, газоподібних, маслянистих або вологих середовищах, а також на відкритому повітрі; сухі, чисті приміщення можуть не потребувати герметизації.

Протягування кабелю: Кабелі протягуються за допомогою лебідки або вручну (для коротших довжин) через ролики.

Прокладання та кріплення кабелів: Кабелі переносяться з роликів у лотки/короби та закріплюються.

Підключення та остаточне кріплення: Кабелі підключаються та остаточно закріплюються.

Способи прокладання кабелю в лотках:

В один ряд з проміжками 5 мм.

У пучках (максимум 12 дротів, діаметр ≤ 0,1 м) з відстанню 20 мм між пучками.

У упаковках з проміжками 20 мм.

У кілька шарів без проміжків.

Вимоги до кріплення:

Лотки: Пучки кабелів закріплюються скобами кожні ≤4,5 м по горизонталі та ≤1 м по вертикалі. Окремі кабелі на горизонтальних лотках зазвичай не потребують кріплення, але їх необхідно закріплювати в межах 0,5 м від поворотів/відгалужень.

Повітроводи: Висота шару кабелю не повинна перевищувати 0,15 м. Інтервали кріплення залежать від орієнтації повітроводів: не потрібні для горизонтального прокладання з кришкою вгору; кожні 3 м для прокладання з бічною кришкою; кожні 1,5 м для горизонтального прокладання з кришкою вниз; та кожні 1 м для вертикальних прокладок. Кабелі завжди кріпляться в кінцевих точках, на вигинах та в точках з'єднання.

Кабелі прокладаються з урахуванням можливості зміни довжини через перепади температури. Лотки та повітроводи не слід заповнювати більше ніж наполовину, щоб забезпечити доступ для технічного обслуговування, ремонту та повітряного охолодження. Повітроводи повинні бути спроектовані таким чином, щоб запобігти накопиченню вологи, використовуючи оглядові люки та знімні кришки. Маркувальні бирки встановлюються на кінцях, вигинах та відгалуженнях. Вся система лотків/повітроводів повинна бути заземлена.

Переваги та недоліки

Переваги:

Легкість обслуговування та ремонту завдяки відкритому доступу.

Економічно ефективний монтаж порівняно з прихованими методами або трубами.

Зменшення трудомісткості кріплення кабелю.

Відмінні умови охолодження кабелю (особливо з лотками).

Підходить для складних середовищ (хімічно активних, вологих, спекотних).

Організована маршрутизація, безпечне дистанціювання від небезпек та легке розширення системи.

Недоліки:

Лотки: Забезпечують мінімальний захист від зовнішніх впливів; відкрите встановлення обмежене у вологих приміщеннях.

Канали: забезпечують хороший механічний захист, але можуть перешкоджати охолодженню кабелю, потенційно знижуючи струмопровідну здатність.

Обидва методи вимагають значного простору та мають обмежену естетичну привабливість.